03 квітня 2024 року в змішаному форматі відбулася пресконференція, організована Асоціацією “Укрводоканалекологія” на тему “Критичний стан водопровідно-каналізаційної галузі України в умовах невизначеності джерел фінансування підприємств” (детальніше за посиланням:https://www.ukrinform.ua/rubric-economy/3848056-zbitki-galuzi-vodopostacanna-cerez-vijnu-sagnuli-11-milardiv-ukrvodokanalekologia.html).
З поміж іншого президент Асоціації “Укрводоканалекологія” Дмитро Новицький зазначив, що “чинні тарифи покривають лише 43% потреб водоканалів”.
Питання різниці в тарифах, як, власне, і сама необхідність модернізації підприємств водопровідно-каналізаційного господарства (яка, до речі, призведе до зниження цих самих тарифів), вирішення системних проблем підприємств галузі: низька якість продукції – води господарсько-питного призначення, скид промивних вод швидких фільтрів і контактних освітлювачів у водні об’єкти, недостатня ефективність (за окремими параметрами складу та властивостей) очистки стічних вод, сморід від абсолютної більшості каналізаційних очисних споруд, накопичення (і, відповідно, розширення, збільшення площ під “зберігання”) надлишкового активного мулу, невизначеність або порушення законодавства щодо поводження з осадами: відстійників водоочисних споруд, первинного (“сирого”) каналізаційних очисних споруд, суттєве погіршення якості води в процесі її транспортування застарілими трубопроводами кінцевому споживачу, виникли не вчора, а ще задовго до початку агресії рф проти незалежної України, і тільки суттєво та відчутно загострилися.
Також президент асоціації “Укрводоканалекологія” Дмитро Новицькийпідкреслив: “Ми не можемо профінансувати планові перекладання мереж, заміну обладнання, насосів, засувок”, а виконавчий директор асоціації “Укрводоканалекологія” Олександр Шкінь додав, що “водоканали України невзмозі виконати навіть чинні вимоги до безпечності та якості води питної, призначеної для споживання людино, а міністерство охорони здоров’я не йде на поступки і “не хоче занижувати”/ “висувати не такі жорсткі” вимоги до “готової продукції водоканалів”, у порівнянні з чинними”.
Завідувач кафедри Водних екосистем і біоресурсів канд. мед. наук, магістр екології Загороднюк Костянтин Юрійович, який представляв Державну екологічну академію післядипломної освіти та управління на заході, зазначає, що у надскладні часи водоканали, не зважаючи на всі проблеми все ж таки забезпечують надання послуг, постачання води, водовідведення, проте у своїй діяльності повинні знайти можливість враховувати і думку еколога: «Головним є необхідність постачання кінцевому споживачу безпечної води належної (у відповідності до чинних вимог) якості при мінімізації впливів на довкілля при цьому, а не просто постачання водоканалами “аби чого” в крани кінцевих споживачів без урахування вимог, в тому числі і екологічних. Ще у 2008 році набув чинності СОУ ЖКГ 41.00-35077234.010:2008 Системи централізованого господарсько-питного водопостачання та комунального теплопостачання. Захист протикорозійний. Загальні вимоги та методи контролювання , який, з-поміж іншого, чітко визначає і пріоритетні заходи із зменшення швидкості корозії, яка спричинюється транспортуванням водорозподільчими трубами води, таким чином, імплементація цих заходів забезпечить покращення якості води у крані кінцевого споживача, зменшить витрати на “перекачку”/її подачу водорозподільчими мережами, зменшить потребу у дезінфектантах окисної дії, а також зменшить пов’язані негативні впливи на довкілля і надасть ще низку переваг.
Інгібітори корозії, протикорозійні заходи, додаткові обробки води так чи інакше застосовуються щонайменше у 52 країнах світу. І кількість аварій, які припадають на 1 км трубопроводів кардинально відрізняється в кращу сторону у цих країнах в порівнянні з Україною. Більш того, в ході розробки вищезазначеного стандарту, при промислово-дослідному застосуванні одного з інгібіторів корозії IV класу небезпеки (до речі, хлор, який та препарати на основі якого, застосовується повсюдно на підприємствах ВКГ належить до II-го класу небезпеки (токсичність речовин I-го класу небезпеки – найвища, IV-го – найменша (наприклад, звичайна кухонна сіль належить до IV класу небезпеки і, навряд чи знайдеться людина, яка б взагалі зовсім не вживала б кухонної солі), токсичність зменшується в ряді від I-го до IV-го класів небезпеки) було доведено можливість зведення до нуля!!! кількості аварій на мережах (результати відповідних досліджень, Звіти, плани організаційно-технічних заходів, в тому числі і з впровадження положень діючого вищезазначеного СОУ ЖКГ тощо доступні за запитом). З квітня місяця 2022 року на територіях України в басейнах річок Прип’ять, Десна, Рось, Дніпро, Південний Буг, Інгул, Сіверський Донець, Дністер почала розвивається надзвичайна екологічна і епідеміологічна ситуація, викликана наслідками активних бойових дій.
Окрім того, одним із основних джерел забруднення поверхневих вод стійкими хлорорганічними сполуками залишаються промивні води швидких фільтрів водопровідних очисних станцій.
При цьому добре відомі способи, що дозволяють із мінімальними витратами:
- зменшити або зовсім ліквідувати скиди промивних вод швидких фільтрів, забруднених хлорорганічними сполуками, у водні об’єкти;
- зменшити на 10-20% викиди парникових газів, що дозволяє досягнути кліматичної нейтральності підприємства та дає право на міжнародну фінансову компенсацію;
- відмовитися від первинного хлорування, зменшити на 80% витрати дефіцитного хлору, гіпохлориту натрію або їх замінника на етапі первинного окислення та на 50% витрати коагулянту в технологічних циклах водопідготовки, що покращить як екологічну ситуацію, так і логістику їх постачання в умовах військового стану;
- економити 5-10% загальних витрат на підготовку питної води;
- економити 10-15% витрат електроенергії на перекачку води та промивку швидких фільтрів;
- отримувати питну воду, яка відповідає вимогам стандартів ЄС та ДСанПіН 2.2.4-171-10 вже після першого ступеня очищення навіть в умовах НС воєнного характеру;
- зменшити захворюваність населення на колоректальний рак, рак шкіри та рак молочної залози у жінок.
Впровадження одного з таких універсальних способів регламентується, зокрема і Методичними вказівками “Невідкладні та першочергові заходи з відновлення і модернізації водопостачання та водовідведення територій, що постраждали внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів. Комплексні протиепідемічні заходи в умовах надзвичайних ситуацій воєнного характеру” (МВ).
МВ знайшли підтримку Міністерства охорони здоров’я та Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів (у частині та межах їх компетенцій) – Наказ МОЗ № 77 від 13.01.2023 р. (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30 січня 2023 р. за № 181/39237).
Також, співрозробники вищезазначеної технології вже більше десяти!!! років поспіль, залучаючи різні профільні організації, звертаються, наприклад, до ПрАТ АК “Київводоканал”, з пропозиціями, реалізація яких сприятиме імплементації способу на водоочисних спорудах підприємства, про що добре відомо пану Новицькому, який очолював ПрАТ АК “Київводоканал” і зараз є профільним (із зазначених вище питань) заступником генерального директора підприємства.
Беручи до уваги вищевикладене, а також першочерговість забезпечення належного водопостачання та водовідведення для відновлення та сталого розвитку територій, зобов’язання іноземних донорів забезпечувати підтримку, в тому числі і фінансову, заходів, націлених на зміни, які необхідні для приведення стану господарювання, якості продукції, впливу на довкілля до європейських вимог, єдиним шляхом до отримання коштів іноземного капіталу є розробка/зміна інвестиційних програм водоканалів, з включенням у них інноваційних технологій, заходів, які спрямовані на підвищення якості води господарсько-питного призначення, яка постачається кінцевим споживачам, зменшення негативного впливу на довкілля, зменшення кількості аварій, експлуатаційних витрат.
Фахівці кафедри Водних екосистем і біоресурсів Навчально-наукового інституту сталого розвитку територій Державної екологічної академії післядипломної освіти та управління запрошують до конструктивної, плідної співпраці.»
