Іваненко Ігор Борисович

Кандидат хімічних наук, Заслужений природоохоронець України 

Народився в 1961 році, в 1983 закінчив Київський державний університет за спеціальністю: хімія, фізична хімія, викладач. З 1983 по 1997 рік працював в Інституті колоїдної хімії та хімії води ім. А.В.Думанського НАН України. В 1994 році захистив дисертацію на здобуття наукового ступеню кандидата хімічних наук за темою: "Мембранні методи очистки стічних вод від органічних барвників".

З 1997 по 2017 роки працював в Міністерстві екології та природних ресурсів України. Очолював Департамент заповідної справи та урядовий орган – Державну службу заповідної справи. В 2010 році Указом Президента України присвоєно почесне звання "Заслужений природоохоронець України". Нагороджений Почесною грамотою та Подякою Кабінету Міністрів України, почесними грамотами Міністерства екології та природних ресурсів України.

Є автором та співавтором законів України з питань екологічної мережі, та природно-заповідної справи, організовував та брав участь в розробленні більше 50 указів Президента України з питань утворення та розширення територій та об'єктів природно-заповідного фонду, найбільшими з яких є Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник площею 227 тисяч гектар (2016) та ботанічний заказник загальнодержавного значення "Філофорне поле Зернова" площею 403 тисячі гектар (2008).

З 1998 року виконував представницькі функції в багатосторонніх міжнародних угодах, зокрема, члена бюро Ради Європи з питань Пан-Європейської екологічної мережі, заступника голови Постійного комітету Бернської конвенції, експерта Європейського диплома природоохоронних територій.